самовиховання
самовихова́ння
-я, с.
Систематична й свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових, моральних якостей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовиховання — самовихова́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самовиховання — САМОВИХОВА́ННЯ, я, с. Виховання самого себе. Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- самовиховання — САМОВИХОВА́ННЯ, я, с. Виховання самого себе. Підліток вступає в новий етап свого розвитку, який починає визначатися не лише вихованням, а й самовихованням (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах