1. Орфографічний словник української мови

світочок

сві́то́чок

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світочок — -чка, ч. Пестл. до світ II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. світочок — СВІ́ТО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до світ². До чого ж я козака, щирого козака, рівнятиму у світочку? (Марко Вовчок); [Зінька:] Чи пишалася я хоч годочок своєю красою? Чи глянула я на світочок? (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. світочок — СВІ́ТО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до світ². До чого ж я козака, щирого козака, рівнятиму у світочку? (Вовчок, І, 1955, 330); [Зінька:] Чи пишалася я хоч годочок своєю красою? Чи глянула я на світочок? (Кроп., II, 1958, 36). Словник української мови в 11 томах
  4. світочок — Світочок, -чка м. 1) Умен. отъ світ. 2) мн. світочки польові. раст. Gymnadonia odoratissima. Шух. 1. 21. Словник української мови Грінченка