скаржити
ска́ржити
дієслово недоконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаржити — -жу, -жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., кого і без дод., рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили, – коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику... Словник української мови у 20 томах
- скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили,— коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику... Словник української мови в 11 томах
- скаржити — Скаржити, -жу, -жиш гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227. Словник української мови Грінченка