1. Великий тлумачний словник сучасної мови

скаржити

ска́ржити

-жу, -жиш, недок., перех. і без додатка, рідко.

Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаржити — ска́ржити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., кого і без дод., рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили, – коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику... Словник української мови у 20 томах
  3. скаржити — СКА́РЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. і без додатка, рідко. Подавати скаргу (у 2 знач.) на кого-небудь; оскаржувати. Вже суд вибирався з нашого села виїздити на завтра, вже Чайченка випустили,— коли вишукавсь якийсь родич шинкарю небіжчику... Словник української мови в 11 томах
  4. скаржити — Скаржити, -жу, -жиш гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. МВ. ІІ. 192. Вже їго перед паном Богом скаржит. Гн. II. 227. Словник української мови Грінченка