1. Орфографічний словник української мови

скривлювати

скри́влювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривлювати — -юю, -юєш і скривляти, -яю, -яєш, недок., скривити, скривлю, скривиш; мн. скривлять; док. 1》 перех. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. || безос. || Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. || безос. 2》 неперех., рідко. Повертати вбік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скривлювати — СКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРИВИ́ТИ, скривлю́, скри́виш; мн. скри́влять; док. 1. що. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. Старий віл борозни не скривить (прислів'я); // безос. Словник української мови у 20 томах
  3. скривлювати — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  4. скривлювати — СКРИ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКРИВИ́ТИ, скривлю́, скри́виш; мн. скри́влять; док. 1. перех. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. Старий віл борозни не скривить (Укр.. присл.., 1963, 266); // безос. Словник української мови в 11 томах