скривлювати

ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док.: ви́кривити, скриви́ти, покриви́ти, перекриви́ти, перекоси́ти, скрути́ти, покрути́ти, покарлю́чити розм. Знали б ви, як я виводив букви, як старався, щоб не викривити рядки (С. Олійник); Старий віл борозни не скривить (прислів'я); Дивляться: чоловік.. рівне (дерево) кривить (казка); Максимові подобалося дражнити її, перекривляючи обличчя, показуючи язика (В. Козаченко); Один вагон сплющило, як консервну банку, перекосило двері й вікна (Григорій Тютюнник); Пошлють биків поганяти — борозну скрутить (Григорій Тютюнник); Роки, весняна вільгість.. спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого (М. Стельмах); Коли одна з них (вогняних гір) падала, друга підхоплювала її, здіймалась догори й бистро ламала лінію блискучих визубнів (М. Коцюбинський).

ВИКРИВЛЯ́ТИ (надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін.), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКО́ШУВАТИ, СПОТВО́РЮВАТИ, СКОСОБО́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́кривити, перекриви́ти, скриви́ти, перекоси́ти, скоси́ти, спотво́рити, скособо́чити рідше. Вона.. викривила погірдливо уста, ніби всміхаючися (О. Кобилянська); Перекривлював (Краньцовський) лице на всілякі способи (Лесь Мартович); Гірка посмішка перекривила Гнатове обличчя (П. Панч); Савка.. скривив презирливо губи (Д. Ткач); Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице (І. Ле); Крадькома скосив (Плачинда) очі (М. Стельмах); Горпина ще раз смикнула Коржа і в ту ж мить відскочила, побачивши, як скажена лють спотворила його риси (З. Тулуб); Вона побіліла, скособочила вид, очі, поставу й ледве промовила: — Чого ви? Я не знаю вас (М. Стельмах).