скривлений

ВИ́КРИВЛЕНИЙ (перев. про обличчя, губи тощо — який має неприродний вигляд), СКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКРИ́ВЛЕНИЙ, ПЕРЕКО́ШЕНИЙ, СКО́ШЕНИЙ, СПОТВО́РЕНИЙ підсил. Його викривлене гнівом обличчя і грубий окрик вразили Юлю (Григорій Тютюнник); Лука ледве просовував крізь скривлений рот свій скоцюрблений синій язик (О. Маковей); Андрійко.. витер мокре обличчя хусткою і з перекривленим від болю лицем повернувся до матері (П. Панч); В куті на полику підвелась.. Валентина. Її губи були перекошені (О. Досвітній); Його масненькі очі, скошені вбік, уникали прямої зустрічі з поглядом Євгена Панасовича (В. Речмедін).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривлений — скри́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скривлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скривити. 2》 у знач. прикм. Який має неприродний вигляд, характеризується несиметричністю і виражає невдоволення, презирство чи біль. 3》 у знач. прикм. Непрямий, нерівний, вигнутий. || Перекошений. || Покручений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скривлений — СКРИ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скриви́ти. Відскочив [жандар] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом (М. Коцюбинський); Серце розривається від болю, коли згадаєш скривлене короткою гримасою обличчя Коваля (В. Собко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. скривлений — Скри́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скривлений — СКРИ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скриви́ти. Відскочив [жандар] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом (Коцюб., II, 1955, 205); Серце розривається від болю, коли згадаєш скривлене короткою гримасою обличчя Коваля (Собко, Срібний корабель... Словник української мови в 11 томах