1. Орфографічний словник української мови

скурювати

ску́рювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скурювати — -юю, -юєш, недок., скурити, скурю, скуриш, док., перех. 1》 Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). || Витрачати, використовувати на куриво. 2》 рідко. Витрачати на виготовлення горілки, самогону тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скурювати — СКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКУРИ́ТИ, скурю́, ску́риш, док., що. 1. Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). На другий день зранку і став він на роботу. Тяжко .. І цигарки скурити немає коли (А. Словник української мови у 20 томах
  3. скурювати — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити. Словник синонімів української мови
  4. скурювати — СКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКУРИ́ТИ, скурю́, ску́риш, док., перех. 1. Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). На другий день зранку і став він на роботу. Тяжко.. Словник української мови в 11 томах