скурювати
ску́рювати
-юю, -юєш, недок., скурити, скурю, скуриш, док., перех.
1》 Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку).
|| Витрачати, використовувати на куриво.
2》 рідко. Витрачати на виготовлення горілки, самогону тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скурювати — ску́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скурювати — СКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКУРИ́ТИ, скурю́, ску́риш, док., що. 1. Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). На другий день зранку і став він на роботу. Тяжко .. І цигарки скурити немає коли (А. Словник української мови у 20 томах
- скурювати — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити. Словник синонімів української мови
- скурювати — СКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКУРИ́ТИ, скурю́, ску́риш, док., перех. 1. Випалювати, докурювати до кінця (цигарку, люльку). На другий день зранку і став він на роботу. Тяжко.. Словник української мови в 11 томах