служилий
служи́лий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- служилий — -а, -е, іст. 1》 У Російській державі 15-17 ст. – який перебував на державній (перев. військовій) службі. Служилі люди — у Великому князівстві Московському та Російській державі 15-17 ст. – ті, хто перебував на державній службі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- служилий — СЛУЖИ́ЛИЙ, а, е, іст. 1. У Російській державі XV–XVII ст. – який перебував на державній (перев. військовій) службі. По польському праву служилих селян не було і козаків хотіли повернути в стан наємного [найманого] чужого війська (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- служилий — СЛУЖИ́ЛИЙ, а, е, іст. 1. У Російській державі XV-XVII ст. — який перебував на державній (перев. військовій) службі. По польському праву служилих селян не було і козаків хотіли повернути в стан наємного [найманого] чужого війська (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах