снуватися

снува́тися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снуватися — Снува́тися: — поширюватися у просторі [53] Словник з творів Івана Франка
  2. снуватися — снується, недок. 1》 Використовуватися для виготовлення основи тканини. || Піддаватися снуванню. || безос. 2》 Утворюватися внаслідок переплетення і з'єднання в одне ціле ниток, волокон і т. ін. || Безперервно розмотуватися, витися (про нитку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снуватися — СНУВА́ТИСЯ, снує́ться, недок. 1. Використовуватися для виготовлення основи тканини; // Піддаватися снуванню.; // безос. Що у мене в полі – сіється, ореться, А прийду додому – прядеться, снується (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. снуватися — думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ чиїй. Хто-небудь напружено думає про щось (перев. тривожне або неприємне). Тяжкі думки снувались у його (Зіньковій) хворій голові .. Що він лихого зробив людям? (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. снуватися — НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. снуватися — СНУВА́ТИСЯ, снує́ться, недок. 1. Використовуватися для виготовлення основи тканини; // Піддаватися снуванню; // безос. Що у мене в полі — сіється, ореться, А прийду додому — прядеться, снується (Чуб., V, 1874, 533). Словник української мови в 11 томах
  7. снуватися — Снуватися, -нуюся, -єшся гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Словник української мови Грінченка