1. Словник синонімів української мови

снуватися

НИКА́ТИ (ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби), ТИНЯ́ТИСЯ розм., ШВЕ́НДЯТИ розм., ШВЕ́НДЯТИСЯ розм. рідше, ШАЛА́ТИСЯ розм., СЛОНЯ́ТИСЯ розм. рідше, МИ́КАТИСЯ розм. рідше; СНУВА́ТИ розм., СНУВА́ТИСЯ розм. рідше, СНОВИГА́ТИ (СНОВИГА́ТИ) розм. (швидко пересуваючись або довго ходячи); ША́СТАТИ розм., ША́СТАТИСЯ розм. рідше (швидко, квапливо); ВЕ́ШТАТИСЯ розм. (ходити туди-сюди, в різних напрямках); ВАЛА́НДАТИСЯ розм. (ходити без діла). Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І. Нечуй-Левицький); Сусідові.., мабуть, не спалося, бо він уже тинявся по двору (П. Панч); — Не швендяй під ногами! Забирайся (І. Микитенко); — Обридли ви мені, кохані панове, — процідив Вовк крізь зуби, звертаючись до Бережана. — Шалаєтесь туди-сюди... (І. Муратов); Я снував по покоях, мов неприкаяний, не знаючи, що робити, за що взятися (І. Франко); Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (М. Коцюбинський); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (А. Головко); Справа громадської праці вже була добре організована, і ніхто не валандався без діла (О. Бойченко). — Пор. 1. блука́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снуватися — Снува́тися: — поширюватися у просторі [53] Словник з творів Івана Франка
  2. снуватися — снува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. снуватися — снується, недок. 1》 Використовуватися для виготовлення основи тканини. || Піддаватися снуванню. || безос. 2》 Утворюватися внаслідок переплетення і з'єднання в одне ціле ниток, волокон і т. ін. || Безперервно розмотуватися, витися (про нитку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. снуватися — СНУВА́ТИСЯ, снує́ться, недок. 1. Використовуватися для виготовлення основи тканини; // Піддаватися снуванню.; // безос. Що у мене в полі – сіється, ореться, А прийду додому – прядеться, снується (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  5. снуватися — думки́ (гадки́, ду́ми) сную́ться в голові́ чиїй. Хто-небудь напружено думає про щось (перев. тривожне або неприємне). Тяжкі думки снувались у його (Зіньковій) хворій голові .. Що він лихого зробив людям? (Б. Фразеологічний словник української мови
  6. снуватися — СНУВА́ТИСЯ, снує́ться, недок. 1. Використовуватися для виготовлення основи тканини; // Піддаватися снуванню; // безос. Що у мене в полі — сіється, ореться, А прийду додому — прядеться, снується (Чуб., V, 1874, 533). Словник української мови в 11 томах
  7. снуватися — Снуватися, -нуюся, -єшся гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Словник української мови Грінченка