1. Орфографічний словник української мови

собацюра

собацю́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собацюра — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацюга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. собацюра — СОБАЦЮ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацю́га. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (І. Цюпа); – Відпочивав оце я в селі .. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. А настане ніч – не засну: годин до двох собацюра “гав!” і “гав!” (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. собацюра — СОБАЦЮ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацю́га. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (Цюпа, Грози.., 1961, 279); — Відпочивав оце я в селі.. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. Словник української мови в 11 томах