собацюга

собацю́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собацюга — -и, ч. і ж. 1》 Збільш. до собака 1). 2》 розм. Те саме, що собака 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, – і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (С. Словник української мови у 20 томах
  3. собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (Вас. Словник української мови в 11 томах