собацюга
собацю́га
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- собацюга — -и, ч. і ж. 1》 Збільш. до собака 1). 2》 розм. Те саме, що собака 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, – і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (С. Словник української мови у 20 томах
- собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (Вас. Словник української мови в 11 томах