собацюга

собацю́га

-и, ч. і ж.

1》 Збільш. до собака 1).

2》 розм. Те саме, що собака 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собацюга — собацю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, – і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (С. Словник української мови у 20 томах
  3. собацюга — СОБАЦЮ́ГА, и, ч. і ж. 1. Збільш. до соба́ка 1. Гавкнуло, як із бочки, — і кудлатий собацюга летів із-за куща на Якова з вищиреними зубами (Вас. Словник української мови в 11 томах