собацюра

Значення в інших словниках

1. собацюра — собацю́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. собацюра — СОБАЦЮ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацю́га. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (І. Цюпа); – Відпочивав оце я в селі .. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. А настане ніч – не засну: годин до двох собацюра “гав!” і “гав!” (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
3. собацюра — СОБАЦЮ́РА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що собацю́га. Здоровенний собацюра наздогнав їх на перелазі, накинувся з гарчанням на Дуняшу (Цюпа, Грози.., 1961, 279); — Відпочивав оце я в селі.. Ліжко мені в саду під яблунею поставили. Словник української мови в 11 томах