спороти
споро́ти 1
дієслово доконаного виду
відокремити щось нашите
споро́ти 2
дієслово доконаного виду
покарати
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спороти — I див. спорювати. II спорю, спореш, док., перех. і без додатка, розм. Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спороти — СПОРО́ТИ¹ див. спо́рювати. СПОРО́ТИ², спорю́, спо́реш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти. Бодай кат споров!... Словник української мови у 20 томах
- спороти — СПОРО́ТИ¹ див. спо́рювати. СПОРО́ТИ², спорю́, спо́реш, док., перех. і без додатка, розм. Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти. Бодай кат споров!... Словник української мови в 11 томах
- спороти — Спороти, -рю́, -реш гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686. Словник української мови Грінченка