1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спороти

споро́ти

I див. спорювати.

II спорю, спореш, док., перех. і без додатка, розм.

Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спороти — споро́ти 1 дієслово доконаного виду відокремити щось нашите споро́ти 2 дієслово доконаного виду покарати розм. Орфографічний словник української мови
  2. спороти — СПОРО́ТИ¹ див. спо́рювати. СПОРО́ТИ², спорю́, спо́реш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти. Бодай кат споров!... Словник української мови у 20 томах
  3. спороти — СПОРО́ТИ¹ див. спо́рювати. СПОРО́ТИ², спорю́, спо́реш, док., перех. і без додатка, розм. Покарати, сильно побивши кого-небудь різками, батогом, канчуком, нагаєм і т. ін.; випороти. Бодай кат споров!... Словник української мови в 11 томах
  4. спороти — Спороти, -рю́, -реш гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686. Словник української мови Грінченка