спричинення
спричи́нення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спричинення — -я, с. Дія за знач. спричинити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спричинення — СПРИЧИ́НЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спричиня́ти 1, 2. Водночас доповіддю залишилися незадоволені противники глобалізації, які звинувачують ВТО, СБ і МВФ у спричиненні бідності (із журн.); Спричинення шкоди фізичним особам. Словник української мови у 20 томах