1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спричинення

спричи́нення

-я, с.

Дія за знач. спричинити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спричинення — спричи́нення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спричинення — СПРИЧИ́НЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спричиня́ти 1, 2. Водночас доповіддю залишилися незадоволені противники глобалізації, які звинувачують ВТО, СБ і МВФ у спричиненні бідності (із журн.); Спричинення шкоди фізичним особам. Словник української мови у 20 томах