спідниця

Значення в інших словниках

1. спідниця — (з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина. Словник синонімів Караванського
2. спідниця — -і, ж. 1》 Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. || спідниці, -ниць, мн. Кілька таких одежин, що їх надягали під убрання для надання пишності. || У деяких народів – чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. – Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г. Словник української мови у 20 томах
4. спідниця — Тримається жіночої спідниці. Тримається спідниці. Іронічно про чоловіка, яким верховодить жінка. Приповідки або українсько-народня філософія
5. спідниця — держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
6. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. Словник синонімів української мови
7. спідниця — Спідни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах