спідниця

держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). держа́тися запа́ски, заст. Ви любите держатися бабської запаски,— сміявся (Краньцовський) зо Славка. — А такі мужчини мають послух у жінок (Л. Мартович).

ли́пнути до жіно́чих спідни́ць, жарт. Любити жінок, часто залицятися. Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть (І. Головченко і О. Мусієнко).

трима́ти бі́ля спідни́ці кого і без додатка, зневажл. Не відпускати кого-небудь від себе, постійно контролюючи та опікуючи (дитину, чоловіка). А вона думає як? Гладити (дитину) по голівці та тримати біля спідниці? (М. Коцюбинський); — Що ж у цім поганого? Нехай би собі дружили.— Вам легко говорити, у вас хлопці. А от з дівчиною… як би чого не вийшло. Краще вже біля спідниці тримати (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спідниця — спідни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спідниця — (з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина. Словник синонімів Караванського
  3. спідниця — -і, ж. 1》 Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. || спідниці, -ниць, мн. Кілька таких одежин, що їх надягали під убрання для надання пишності. || У деяких народів – чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. – Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. спідниця — Тримається жіночої спідниці. Тримається спідниці. Іронічно про чоловіка, яким верховодить жінка. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. Словник синонімів української мови
  7. спідниця — Спідни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах