спідниця
спідни́ця
-і, ж.
1》 Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу.
|| спідниці, -ниць, мн. Кілька таких одежин, що їх надягали під убрання для надання пишності.
|| У деяких народів – чоловіче вбрання, що нагадує такий одяг.
|| Частина жіночої сукні від талії донизу.
Держатися (триматися) за спідницю ірон. — не проявляти самостійності, підкорятися волі якої-небудь жінки.
У спідниці ірон. — у жіночій подобі.
2》 перен., розм. Жінка як представниця своєї статі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спідниця — спідни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спідниця — (з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина. Словник синонімів Караванського
- спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. – Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Г. Словник української мови у 20 томах
- спідниця — Тримається жіночої спідниці. Тримається спідниці. Іронічно про чоловіка, яким верховодить жінка. Приповідки або українсько-народня філософія
- спідниця — держа́тися (трима́тися) за спідни́цю, ірон. Не виявляти самостійності, підкорятися впливу якої-небудь жінки (про чоловіків). — Він з її волі ніяк не вийде: мов тая дитина, за спідницю держиться, зовсім свого глузду рішився (Дніпрова Чайка). Фразеологічний словник української мови
- спідниця — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. Словник синонімів української мови
- спідниця — Спідни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спідниця — СПІДНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу. — Покличу до себе своїх подруг, покажу їм, яке в мене добро буде: які юпки, шовкові спідниці (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах