1. Орфографічний словник української мови

спішений

спі́шений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спішити. 2》 у знач. прикм. Який спішився. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спішений — СПІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спі́шити. 2. у знач. прикм. Який спішився. Спішена кавдивізія Пархоменка наступала по шосе (П. Панч); Розступилися [люди], даючи спішеному полковникові прохід до кобзарів (Іван Ле); Спішені козаки... Словник української мови у 20 томах
  3. спішений — СПІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спі́шити. 2. у знач. прикм. Який спішився. Спішена кавдивізія Пархоменка наступала по шосе (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах