1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спішений

спі́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спішити.

2》 у знач. прикм. Який спішився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спішений — спі́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спішений — СПІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до спі́шити. 2. у знач. прикм. Який спішився. Спішена кавдивізія Пархоменка наступала по шосе (П. Панч); Розступилися [люди], даючи спішеному полковникові прохід до кобзарів (Іван Ле); Спішені козаки... Словник української мови у 20 томах
  3. спішений — СПІ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спі́шити. 2. у знач. прикм. Який спішився. Спішена кавдивізія Пархоменка наступала по шосе (Панч, О. Пархом. Словник української мови в 11 томах