1. Орфографічний словник української мови

стезя

стезя́

іменник жіночого роду

книжн., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стезя — див. стежка Словник синонімів Вусика
  2. стезя — СТЕЗЯ́, і́, ж. 1. заст. Стежка (у 1 знач.). 2. книжн., перен. Життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь. [Ярослав:] І хоч часами плутана була Моя стезя і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі... Словник української мови у 20 томах
  3. стезя — ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Словник синонімів української мови
  4. стезя — СТЕЗЯ́, і́, ж. 1. заст. Стежка (у 1 знач.). 2. книжн., перен. Життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь. [Ярослав:] І хоч часами плутана була Моя стезя і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі... Словник української мови в 11 томах