стезя

Значення в інших словниках

1. стезя — стезя́ іменник жіночого роду книжн., арх. Орфографічний словник української мови
2. стезя — СТЕЗЯ́, і́, ж. 1. заст. Стежка (у 1 знач.). 2. книжн., перен. Життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь. [Ярослав:] І хоч часами плутана була Моя стезя і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі... Словник української мови у 20 томах
3. стезя — ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Словник синонімів української мови
4. стезя — СТЕЗЯ́, і́, ж. 1. заст. Стежка (у 1 знач.). 2. книжн., перен. Життєвий шлях, напрям діяльності, розвитку кого-, чого-небудь. [Ярослав:] І хоч часами плутана була Моя стезя і помацки проходу Серед страшних шукав я перешкод, І помилки робив я неминучі... Словник української мови в 11 томах