1. Орфографічний словник української мови

стирчак

стирча́к

іменник чоловічого роду

стирчак

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стирчак — СТИРЧА́К, а́, ч., розм. Те, що стирчить, виступає вперед, угору. Стримить [одна з скель], ніби голова сахару [цукру]. На тому стирчаку ще десь узялись ялини; вони вросли в зазубні і стирчать голі, без гілля (І. Словник української мови у 20 томах
  2. стирчак — -а, ч., розм. Те, що стирчить, виступає вперед, угору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стирчак — СТИРЧА́К, а́, ч., розм. Те, що стирчить, виступає вперед, угору. Стримить [одна з скель], ніби голова сахару. На тому стирчаку ще десь узялись ялини; вони вросли в зазубні і стирчать голі, без гілля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах