1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стирчак

стирча́к

-а, ч., розм.

Те, що стирчить, виступає вперед, угору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стирчак — стирча́к іменник чоловічого роду стирчак розм. Орфографічний словник української мови
  2. стирчак — СТИРЧА́К, а́, ч., розм. Те, що стирчить, виступає вперед, угору. Стримить [одна з скель], ніби голова сахару [цукру]. На тому стирчаку ще десь узялись ялини; вони вросли в зазубні і стирчать голі, без гілля (І. Словник української мови у 20 томах
  3. стирчак — СТИРЧА́К, а́, ч., розм. Те, що стирчить, виступає вперед, угору. Стримить [одна з скель], ніби голова сахару. На тому стирчаку ще десь узялись ялини; вони вросли в зазубні і стирчать голі, без гілля (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах