стихати

Значення в інших словниках

1. стихати — (припиняти звучання чогось) тихнути, замовкати, розм. нишкнути, (при негоді) ущухати, (про крик із запереченням) вгавати// залягає тиша. Словник синонімів Полюги
2. стихати — (- звуки) затихати, тихнути, замовкати, (розділяючись) розпадатися; (- бурю) ущухати, р. залягати; (- міру вияву) спадати, зменшуватися; (- біль) угамовуватися; (- емоції) утихомирюватися, осідати, нишкнути. Словник синонімів Караванського
3. стихати — див. затихати Словник синонімів Вусика
4. стихати — СТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. стих і сти́хнув, ла, ло; док. 1. Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати. Словник української мови у 20 томах
5. стихати — -аю, -аєш, недок., стихнути, -ну, -неш; мин. ч. стих, -ла, -ло і стихнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. стихати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. стихати — СТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СТИ́ХНУТИ, ну, неш; мин. ч. стих i сти́хнув, ла, ло; док. 1. Переставати звучати, лунати, чутися (про звук, шум і т. ін.); затихати. Помалу спільний гомін стихає (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах