1. Орфографічний словник української мови

сумлінний

сумлі́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумлінний — Совісний, добросовісний, РЕТЕЛЬНИЙ, СТАРАННИЙ; п! ШЛЯХЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. сумлінний — Добросовісний, совісний, старанний Словник синонімів Вусика
  3. сумлінний — СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор .. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (М. Коцюбинський); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Словник української мови у 20 томах
  4. сумлінний — -а, -е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. || Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сумлінний — СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. сумлінний — Сумлі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сумлінний — СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов’язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Словник української мови в 11 томах
  8. сумлінний — Сумлінний, -а, -е Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка