1. Словник синонімів української мови

сумлінний

СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. рідше, РВІ́ЙНИЙ підсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙ діал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ЗАГА́РЛИВИЙ діал., СТАРЛИ́ВИЙ діал., СТАРОВЛИ́ВИЙ діал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка (овець) йде добре (І. Багмут); — Будеш старатися, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить, — обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько — добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" — лютував Осокін (Д. Ткач). — Пор. посидю́чий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сумлінний — сумлі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сумлінний — Совісний, добросовісний, РЕТЕЛЬНИЙ, СТАРАННИЙ; п! ШЛЯХЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. сумлінний — Добросовісний, совісний, старанний Словник синонімів Вусика
  4. сумлінний — СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. Доктор .. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (М. Коцюбинський); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Словник української мови у 20 томах
  5. сумлінний — -а, -е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний. || Виконуваний, здійснюваний старанно, ретельно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сумлінний — Сумлі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сумлінний — СУМЛІ́ННИЙ, а, е. Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов’язки; добросовісний. Доктор.. мені сподобався. Видко, дуже тямуща й сумлінна людина (Коцюб., III, 1956, 167); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Словник української мови в 11 томах
  8. сумлінний — Сумлінний, -а, -е Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка