1. Орфографічний словник української мови

сікар

сіка́р

іменник чоловічого роду, істота

кат

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сікар — СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. сікар — -я, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сікар — СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах