сікар

сіка́р

-я, ч., заст.

Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сікар — сіка́р іменник чоловічого роду, істота кат іст. Орфографічний словник української мови
  2. сікар — СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. сікар — СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах