1. Словник української мови в 11 томах

сікар

СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину.

Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сікар — сіка́р іменник чоловічого роду, істота кат іст. Орфографічний словник української мови
  2. сікар — СІКА́Р, я́, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Підпроси сікаря.., щоб не дуже бив (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. сікар — -я, ч., заст. Той, хто бив, шмагав кого-небудь за якусь провину. Великий тлумачний словник сучасної мови