1. Орфографічний словник української мови

сінокіс

сінокі́с

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сінокіс — див. Земля Словник синонімів Вусика
  2. сінокіс — СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жа́ть. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (М. Шеремет); – Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (І. Словник української мови у 20 томах
  3. сінокіс — -косу, ч. Те саме, що сіножать. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сінокіс — СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Шер., Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. сінокіс — Сінокіс, -ко́су м. = сіножать. Левиц. І. 127. Словник української мови Грінченка