сінокіс
сінокі́с
-косу, ч.
Те саме, що сіножать.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінокіс — сінокі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сінокіс — див. Земля Словник синонімів Вусика
- сінокіс — СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жа́ть. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (М. Шеремет); – Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (І. Словник української мови у 20 томах
- сінокіс — СІНОКІ́С, ко́су, ч. Те саме, що сіно́жать. Липнева спека. Сінокіс. В якійсь дрімотливій утомі, Злегка похитуючись, віз Пливе самотньо на Житомир (Шер., Дорога.., 1957, 140); — Поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- сінокіс — Сінокіс, -ко́су м. = сіножать. Левиц. І. 127. Словник української мови Грінченка