1. Орфографічний словник української мови

табурет

табуре́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табурет — ТАБУРЕ́Т, а, ч. Стілець без спинки з квадратним або круглим твердим сидінням. Почалася робота. Столи, табурети, навіть підвіконня в майстерні заставлено різними приладдями (С. Словник української мови у 20 томах
  2. табурет — -а, ч. Стілець без спинки з квадратним або круглим твердим сидінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. табурет — Тип меблів для сидіння, без спинки і поруччя; у вжитку з XVI ст.; численні різновиди. Універсальний словник-енциклопедія
  4. табурет — СТІЛЕ́ЦЬ (вид меблів у формі короткої лави зі спинкою для сидіння однієї людини); ДЗИ́ҐЛИК (звичайно на трьох ніжках і з гвинтом); ТАБУРЕТ, ТАБУРЕТКА (з квадратним сидінням без спинки). Попід стінами стояли рядками дубові стільці з високими спинками (І. Словник синонімів української мови
  5. табурет — Табуре́т, -та; -ре́ти, -тів (фр. le tabouret) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. табурет — ТАБУРЕ́Т, а, ч. Стілець без спинки з квадратним або круглим твердим сидінням. Почалася робота. Столи, табурети, навіть підвіконня в майстерні заставлено різними приладдями (Вас. Словник української мови в 11 томах