1. Орфографічний словник української мови

табунчик

табу́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. В залі йшли ще бучні, сп'янілі танці, і сиві табунчики морозу вривались у розчинені двері й зразу ж тут танули (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
  2. табунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до табун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. Словник української мови в 11 томах
  4. табунчик — Табунчик, -ка м. ум. отъ табун. Словник української мови Грінченка