табунчик
табу́нчик
-а, ч.
Зменш.-пестл. до табун.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табунчик — табу́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. В залі йшли ще бучні, сп'янілі танці, і сиві табунчики морозу вривались у розчинені двері й зразу ж тут танули (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
- табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. Словник української мови в 11 томах
- табунчик — Табунчик, -ка м. ум. отъ табун. Словник української мови Грінченка