1. Словник української мови Грінченка

табунчик

Табунчик, -ка

м. ум. отъ табун.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табунчик — табу́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. В залі йшли ще бучні, сп'янілі танці, і сиві табунчики морозу вривались у розчинені двері й зразу ж тут танули (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
  3. табунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до табун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. Словник української мови в 11 томах