табунчик
ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табунчик — табу́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- табунчик — ТАБУ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до табу́н. В залі йшли ще бучні, сп'янілі танці, і сиві табунчики морозу вривались у розчинені двері й зразу ж тут танули (М. Івченко). Словник української мови у 20 томах
- табунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до табун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табунчик — Табунчик, -ка м. ум. отъ табун. Словник української мови Грінченка