1. Орфографічний словник української мови

тархан

тарха́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тархан — ТАРХА́Н, а, ч. 1. У період феодальної Русі – представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями. Словник української мови у 20 томах
  2. тархан — -а, ч. 1》 У період феодальної Русі – представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями. 2》 Назва феодала у тюркських народів за середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тархан — ТАРХА́Н, а, ч. У період феодальної Русі — представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями. Словник української мови в 11 томах