1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тархан

тарха́н

-а, ч.

1》 У період феодальної Русі – представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями.

2》 Назва феодала у тюркських народів за середньовіччя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тархан — тарха́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тархан — ТАРХА́Н, а, ч. 1. У період феодальної Русі – представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями. Словник української мови у 20 томах
  3. тархан — ТАРХА́Н, а, ч. У період феодальної Русі — представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був звільнений від податку й користувався особливими привілеями. Словник української мови в 11 томах