топлений
то́плений 1
дієприкметник
про піч; обігрітий опаленням — про приміщення
то́плений 2
дієприкметник
м'який внаслідок нагрівання
то́плений 3
дієприкметник
якого топили у воді
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний – страх! Під другою – коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (А. Словник української мови у 20 томах
- топлений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити I. || топлено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити II. || у знач. прикм. М'який, рідкий внаслідок нагрівання, плавлення. Топлене масло. III -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до топити III. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топлений — То́пле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний — страх! Під другою — коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (Тесл. Словник української мови в 11 томах