топлений
то́плений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до топити I.
|| топлено, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до топити II.
|| у знач. прикм. М'який, рідкий внаслідок нагрівання, плавлення. Топлене масло.
III -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до топити III.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топлений — то́плений 1 дієприкметник про піч; обігрітий опаленням — про приміщення то́плений 2 дієприкметник м'який внаслідок нагрівання то́плений 3 дієприкметник якого топили у воді Орфографічний словник української мови
- топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний – страх! Під другою – коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (А. Словник української мови у 20 томах
- топлений — То́пле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топлений — ТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до топи́ти¹. Піл під стінкою, брудний — страх! Під другою — коминок невеличкий, цеглою світить. Піч у ньому хтозна-коли й топлена, мабуть: на припічку куряви, куряви! (Тесл. Словник української мови в 11 томах