тюленник

тюле́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1). Словник української мови у 20 томах
  2. тюленник — -а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1). Словник української мови в 11 томах