тюленник

ТЮЛЕ́ННИК, а, ч.

Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюленник — тюле́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тюленник — -а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1). Словник української мови в 11 томах