тюленник
ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюленник — тюле́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1). Словник української мови у 20 томах
- тюленник — -а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови