тюленник
тюле́нник
-а, ч.
Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюлень 1)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюленник — тюле́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів (див. тюле́нь 1). Словник української мови у 20 томах
- тюленник — ТЮЛЕ́ННИК, а, ч. Той, хто займається полюванням на тюленів ( див. тюле́нь 1). Словник української мови в 11 томах